Краєзнавство

РЕПРИНСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ  (село Микільське)

 Знаходиться 0,3 км на південний схід від села, на корінному лівому березі Інгульця, на розі, утвореному берегами річки та давньої балки. Вперше згадане В. Ястребовим у 1897 р. Обстежувалось В. Гошкевичем (1909), Ю. Крисіним (у 1920-х рр.), О. Бадером (1950), М. Оленковським (1972, 1974, 1978, 1985, 1997-2003).

 Через розташування на розі високого берега, наявності рову й валу, кам’яних споруд воно довгий час трактувалось як “городище скіфського часу”.    У 1984 році                    Я. Гершковичем здійснено шурфовку, у ходіякої виявлено напівземлянкове житло й археологічний матеріал білозерської культури доби бронзи (12-11 ст. до н.е.). Попередню інтерп ретацію було заперечено.

   Ця цінна пам’ятка археології, що належить до періоду раннього розвитку кіммерійців, була частково знищена у 1994-                     1995рр. будівництвом котеджів. Повного знищення невідбулось після втручання обласного сектора охорони пам’яток археології й ліквідації з площі поселення ділянок забудови.

   Миколаївські археологи в 2009 році біля села Микільського провели фрагментарну шурфовку «Репринського поселення» та зробили висновки, що топографічна ситуація дуже нагадує  кіммерійське місто Дикий Сад.  Під час виїзду вони «прошурфовали» західну частину плато. Та виявили залишки кам’яного фундаменту житла, підняли керамічний матеріал, який на 100% ідентичний керамічному матеріалу з Дикого Саду.

  На їхню думку, це не одне городище, а має бути ціла серія городищ від Дунаю до Дніпра.

  Це були укріпленні факторії, які контролювали важливі річні артерії. Аналогічні городища знайдено на річці Дунай,  в гирлі Дністра, Південного Бугу, а  тепер і вже Дніпра. Частина з них є «проходами» в Центральну і Західну Європу.  Нижня течія Дніпра та Південного Бугу – це контрольні пункти  по переміщенню зі Сходу на Захід. Умовно кажучи, це «замки», які  контролювали важливі шляхи: торгівельні, торгівельно-політичні, можливо навіть, військово-політичні.

 Робота проводилась за участю наукового співробітника Інституту археології Національної академії наук України Якова Гершковича та аспіранта Вашингтонського університету міста Сент-Луіс (США) Ніколаса Ефремова-Кендола.

  Попередні результати  роботи українсько-американської експедиції дозволяють зробити висновок, що «Репринське городище» було аналогічно городищу «Дикий Сад» та могло входити з ним в єдине протодержавне об`єднання.  Таким чином, на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей існувало політичне об`єднання на рубежі II–I століть до н.е. Укріплені поселення, які входили в нього, контролювали важливі артерії Півдня України.

Репринське городище

 

Шурф. Залишки городища.