"Формування особистості на уроках історії через організацію пізнавальної діяльності учнів"

   Однією з головних завдань сьогоденної освіти є виховання громадянина України. Сучасна демократія вимагає від особи готовності і здатності до активної участі у справах суспільства і держави на основі усвідомлення своїх прав та обов‘язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни. Саме гуманітарна освіта формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, вчить сучасних форм спілкування, розвиває здібність засвоювати інформацію та приймати ефективні рішення.

  Навчання є процесом двобічним, адже передбачає діяльність учня – учіння - і діяльність учителя – викладання. У свою чергу, процес викладання – це організація цілеспрямованого впливу викладача на учня задля досягнення певної навчальної мети. В зв’язку з цим, у центрі уваги учителів є пізнавальний інтерес як важливе особистісне утворення та характеристика навчального процесу.

  Якщо взяти за основу зміни особистісних особливостей учнів, то в своїй роботі, у напрямку посилення пізнавального інтересу учнів до історії, перш за все беру до уваги, що учні основної школи та старшої школи мають зовсім різну підготовку, виходячи з їх віку.

  Рівень розвитку особистості дитини в основній школі показує - дитина ще не  в змозі в повному обсязі аналізувати історичні факти та події, але вже може відповідально ставитися до навчальної діяльності, що передбачає у сфері викладання реалізацію мети: допомогти дитині не втратити інтерес до навчання, як найбільше дати йому в плані розвитку його, як учня, надати приклади добрих вчинків, а також уявлень, які необхідно засуджувати, тобто світоглядних, людських цінностей.

   У старших класах новий рівень розвитку особистості, коли складаються компетентності учнів, їх більш усвідомлене відношення до навчання, намагання знайти та розвивати свої інтереси, відбувається вибір майбутньої професії. Все це вимагає створювати для учнів навчальні ситуації, вирішуючи які їм буде важливо мати свою точку зору, вибирати та вміти відстоювати її, бути толерантним до опонента, вміти цивілізовано вести себе в будь-якій ситуації.

    Форми і методи роботи з учнями не можуть бути однаковими, якщо ми хочемо зберегти пізнавальний інтерес. У своїй роботи я використовую наступні форми і методи діяльності:

1.     Методи інтерактивного навчання (метод «Мікрофон», «Мозковий штурм», метод «Займи позицію», «Навчаючи-вчуся», робота в парах, групах)

       2. Робота з підручником (від читання для пошуків відповідей на прості пізнавальні

          питання до самостійного вивчення більшої частини параграфу).

  3. Використання проблемно-змістовних задач.

      4. Робота з історичними джерелами, контурними картами (аналіз історичних джерел під керівництвом учителя, самостійна  робота над виконанням творчих завдань).

      5. Використання додаткової  літератури, Інтернет-ресурсів, мультимедійних презентацій, які значно підвищують інтерес до предмета.

     6. Теоретичний матеріал в старших класах доцільно вивчати не стільки на відтворюючому, скільки на проблемному, творчо-пошуковому рівнях.

    7. Використання історичних ігр "Впізнай героя"

  8. Формування узагальнюючих характеристик. Виконуючи цю роботу учні, вивчаючи факти,  переходять до осмислення їхньої сутності і в подальшому до перерахування найбільш важливих, істотних ознак в узагальнюючій характеристиці.