Виховання патріотизму на уроках історії

   Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів. Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті.

     Основними напрямами патріотичного виховання є:

-         формування уявлень про сім’ю, родину, рід;

-         краєзнавство;

-         ознайомлення з явищами суспільного життя;

-         формування знань про історію держави, державні символи;

-         ознайомлення з традиціями і культурою свого народу.

        Важливим початком долучення до історії  рідного краю є знайомство з рідним селом,  екскурсії, вивчення історії  села з перших років його  існування; пошукова робота шляхом зустрічей із людьми поважного віку, що є корінними жителями своєї місцевості.

   Батьківщина без нас обійтися може, ми ж без неї – ніщо. Цю велику істину, на яку звертав увагу В.О. Сухомлинський, повинна розуміти і відчувати кожна дитина.   

Основними джерелами краєзнавчої роботи є:

-         періодична преса ( газети, журнали);

-         матеріали статистики;

-         плани і карти;

-         фонди музеїв та архівів;

-         свідоцтва старожилів.

   При здійсненні  процесу патріотичного виховання я використовую різноманітні форми роботи як на уроці, так і в позаурочний час, а саме:

1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «круглі столи», «усні журнали»).

2. Діяльнісно – практичні групові (гурток  «Історичне краєзнавство», конкурси), тематичні презентації (відповідно теми уроку чи позакласного заходу).

3. Інтерактивні ( гра «Що? Де? Коли?», брейн-ринг). На уроках історії також активно використовуються інтерактивні методи навчання («мозковий штурм», «мікрофон», «дерево рішень», «акваріум»,  займи позицію» і т.д.)

4. Діалогічні (бесіда, рольові ігри). На уроках створюються ситуації, коли учні уявляють себе історичною особою і прогнозують свої дії в тій чи іншій ситуації, висловлюють свої позиції.

5. Індивідуальні (індивідуальна робота, творчі завдання).

6. Наочні (виставки, тематичні стенди, історичні бюлетені, фото, відеоматеріал, презентації).

Результат застосування

        Враховуючи методи патріотичного виховання, можна очікувати наступні результати:

-         формування у підростаючого покоління громадянської позиції та патріотизму;

-         поваги до минулого свого народу та Батьківщини;

-         бути готовими до захисту свого народу та збереження цілісності держави;

-         отримання молодим поколінням соціального досвіду;

-         засвоєння державотворчих , правових та сімейних цінностей;

-         формування відповідальності за свою сім'ю, народ, державу.