пʼятницю, 27 листопада 2015 р.

Використання технологій продуктивного навчання з метою стимулювання креативності учнів та оволодіння ними стратегією життєвого проектування та самореалізації особистості



   Найважливіші вимоги до школи всіх рівнів та необхідна умова науково-технічного та соціального прогресу – формування якостей творчої особистості. Аналіз основних видів творчої діяльності демонструє, що в результаті її систематичного здійснення в людини формуються такі якості, як швидке реагування на умови, що постійно змінюються, вміння бачити проблему і не боятися її новизни, оригінальність і продуктивність мислення, винахідливість, інтуїція тощо, тобто ті якості, які необхідні тепер, і, неодмінно, будуть потрібні у майбутньому.

   Серед різноманіття методів навчання тими, що найбільш відповідають поставленій меті, виступають продуктивні методи навчання.
  Cьогодні, продуктивне навчання, визначається як освітній процес, що реалізується за допомогою індивідуальних маршрутів, що структуровані у вигляді послідовності кроків з чітко визначеними результатами, що є діями, які продуктивно орієнтують у життєвих ситуаціях.
Продуктивне навчання дозволяє вирішити ряд важливих педагогічних проблем:
o    посилити мотивацію навчання;
o    підвищити швидкість засвоєння матеріалу;
o    підвищити активність учнів у процесі навчання;
o    встановити тісний зворотній зв’язок;
o    створити сприятливі умови для проблемного навчання;
o    проводити навчально-пошукові роботи;
o    вирішити питання диференційного підходу та індивідуального навчання
Таким чином, продуктивне навчання ставить перед вчителем ряд проблемних питань: що відбувається, коли дитина мислить і мислить продуктивно, які особливості та етапи цього процесу, чим відрізняється добре мислення від поганого, яка динаміка, як покращити мислення. Відповісти на ці запитання – означає знайти шлях до підвищення ефективності процесу навчання, зробити його особистісно-орієнтованим.
  Продуктивний варіант навчання складається з орієнтовного, виконавчого та контрольно-ситематизуючого етапів.
  Застосування продуктивного метода потребує високого рівня педагогічної кваліфікації.
  Засвоєння діяльності починається з репродуктивного виду – дитина засвоює способи діяльності і вчиться застосовувати їх на практиці. При репродуктивній діяльності правила та алгоритми лише відтворюються у різних сполученнях – від абсолютно точного копіювання та переказу до застосування у типових ситуаціях.
  В процесі продуктивної діяльності учень завжди створює щось нове у порівнянні з тим, що він засвоїв раніше, тобто генерує нову інформацію або спосіб діяльності.
Пов’язані між собою репродуктивна та продуктивна діяльність являють собою різні сходинки одного й того ж процесу опанування.
  Умовою функціонування продуктивних методів є наявність проблеми.
У вирішенні навчальної проблеми можна виділити чотири головних етапи:
o    створення проблемної ситуації:
o    аналіз проблемної ситуації, формулювання проблеми і представлення її у вигляді однієї або двох задач;
o    вирішення проблемних задач шляхом висування гіпотез і послідовної їх перевірки:
o    перевірка вирішення проблеми.
  Продуктивний варіант навчальної діяльності містить ряд елементів: логічне та інтуїтивне випередження; висування та перевірка гіпотез; оцінка варіантів тощо.
Технології, що найбільш відповідають методології продуктивного навчання:
o    пошукова діяльність;
o    інформаційні технології;
o    технології розвитку критичного мислення через читання та письмо.
Як засіб досягнення високих результатів та ефективності навчання у класній та позакласній роботі вчителя набули широкого розповсюдження інформаційні технології та проектний метод. Їх можна розглядати як інструмент забезпечення якості освіти в цілому, особливо освітні технології на основі педагогічного проектування.
В процесі продуктивного навчання пріоритет надається самостійній діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.
  Серед  продуктивних методів, які можна і варто застосовувати на уроках мови (української, російської, англійської) у старшій школі, можна виділити наступні:
1.     Продукування діалогу (складання діалогу із запропонованих реплік). Такий метод можна поєднувати із прослуховуванням представленого діалогу для перевірки правильності його побудови.
2.     Добирання заголовків та ілюстрацій до запропонованих текстів: метод дозволяє, аналізуючи текст, виділяти головну думку.
3.     Тести: продуктивність методу полягає у відсутності заздалегідь конкретної відповіді. Найкорисніше застосовувати психологічні тести, оскільки учні краще сприймають інформацію про себе.
4.     Редакторська робота: метод значно покращує граматичні навички володіння іноземною мовою. Проте існує певна небезпека (тривале та багаторазове використання цього методу закарбовує у підсвідомості учнів неправильні варіанти).
5.     Моделювання ситуації (рольова гра): відтворюється часткове мовне середовище, учні починаються діяти «як в житті». Метод розвиває вміння швидко орієнтуватись у непередбачуваних життєвих обставинах.
6.     «Реагуй!»: учням пропонується певна ситуація, на яку необхідно відреагувати певним чином: прокоментувати, знайти вихід із представленої проблеми, висловити емоційне ставлення тощо.
7.     «Перед читанням»: учням пропонується відповісти на запитання до тексту перед читанням та після прочитання тексту та порівняти отримані результати. Метод розвиває мовленнєву інтуїцію та критичний аналіз тексту.
8.      «Кінець історії»: необхідно домислити, чим може закінчитись та чи інша історія.
9.     Складання історії за ключовими образно-вербальними формами-підказками (в ролі таких підказок можуть виступати малюнки, предмети, ключові фрази, вербальний та невербальний контекст, який необхідно розшифрувати та доповнити, зробивши висновки та емоційно пережити).
10.                        Організувати малюнки та запропонувати власну історію.
11.                        Подібний до попередніх методів – вигадати початок та кінець історії. Цей метод активно застосовують психологи в аналізі особистості, оскільки він дозволяє охарактеризувати і психолого-емоційний стан дитини, і її креативні можливості, розкрити творчий потенціал на рівні підсвідомого.
12.                        Наступний метод підвищує мовну інтуїцію, вчить сприймати незнайомі слова в контексті. Учням пропонується працювати без звернення до словника, намагаючись вгадати значення незнайомого слова або скористатись тлумачним словником.
13.                        Заповнення пропусків у текстах та діалогах. Метод достатньо часто застосовується, коли йдеться про засвоєння граматичного матеріалу і вживання правильних граматичних форм. Можна розширити коло інформації, що не вистачає в тексті, за рахунок семантичних доповнень. В діалогах можна дописати цілі фрази. В монологічному мовленні – розширити речення за рахунок описів або додаткової інформації.
14.                        Один з найефективніших продуктивних методів навчання – самостійне створення тексту. Тут можна казати і про твори, есе, листи (офіційні та неофіційні), роздуми. Але найбільш цікавий жанр не лише для дитини,  а й для дорослого – казка. Тут є неосяжне поле для творчості.
15.                        Проектна діяльність. Вона включає створення авторського текстового масиву з опорою на задані форми (заповнення бланків, написання оголошень, автобіографії),  результат дослідницької діяльності.
   В педагогічній літературі проектний метод розглядають як один з основних методів продуктивного навчання.
  Метод проектів важливого значення набуває на основному етапі навчання. Саме у цієї вікової групи розвивається логічне аналітичне мислення, довільна увага, пам’ять, тобто рівень інтелектуального розвитку дозволяє учням виконувати пошукові проекти, вони можуть зіставляти інформацію, робити висновки тощо. Учні охоче працюють самостійно, прагнуть до соціально значущої діяльності, яку можна втілити через виконання пошуково-творчого проекту.
  Отже, найважливішою потребою сучасної школи та суспільства в цілому є розвиток творчо та мислячої особистості, здатної критично опановувати соціальне та культурне середовище. Продуктивний метод навчання, що базується на технологіях дослідницько-пошукової та проблемно-аналітичної діяльності найефективніше розвиває креативність як учня, так і вчителя.
  Креативність виражається у творчому підході вчителя та учня до вирішення поставлених задач.
  Креативний підхід вчителя виявляється у самостійній роботі з удосконалення змісту аудиторної та самостійної роботи учнів: добір вправ і завдань, які не тільки поглиблюють звання з певної теми, а й вчать мислити, аналізувати, порівнювати, узагальнювати.

Немає коментарів:

Дописати коментар